За другим Генеральним планом передбачалась розбудова 7 житлових мікрорайонів довкола стародавнього історичного ядра, а також утворити 3 промислові зони – Північну, Східну і Південну. На початку 70-х років вже Волинським філіалом Діпроміста додатково було зроблено проекти комплексної забудови Завокзального і Гнідавського житлових районів. 70-і роки ХХ ст. відзначалися значним ростом промисловості і населення міста. З 50 тисяч мешканців за десять років місто виросло до 200 тисяч. Поступово Луцьк стає зеленим, чистим, ошатним, впорядкованим обласним центром.
На зламі української історії у 1989 - 91 роках Луцьк першим підняв національний прапор України над міською радою. Почався новий відлік і спрямування життя і розвитку. Актуальними питаннями розвитку міста стали благоустрій, гармонізацій екстер’єру його вулиць, фасадів будинків, скверів і парків, громадських і торгово-побутових закладів. Першими заходами нової генерації архітекторів, будівельників, бізнес-кіл стали благоустрій проспекту Волі з облаштуванням головної площі, встановленням пам’ятника Тарасу Шевченку. Далі йшла реконструкція вулиці Богдана Хмельницького з відкриттям скульптурного зображення патрона нашого міста – Святого Миколая. Практично заново було відновлено вулицю Данила Галицького у Старому місті із спорудженням на новоутвореній площі пам’ятного знака на честь двотисячоліття Різдва Христового. Новою окрасою міста став реконструйований Майдан Грушевського і встановлений тут пам’ятник першому Президенту України – Михайлу Грушевському. Окрім того, за останні роки у місті з’явились кілька нових тролейбусних ліній, культурно-спортивних об’єктів, а також чимало скверів і зон відпочинку, де встановлено зразки сучасної паркової скульптури, створені під час проведення у Луцьку міжнародного пленеру кам’яної пластики.
Впродовж останнього часу благоустрій міста традиційно проводиться у три етапи щороку. В усіх перетвореннях ми намагаємось зберегти історичну самобутність, поєднавши її з сучасними елементами архітектури і благоустрою. Успіхи у цьому напрямку було оцінено визнанням Луцька два роки поспіль – у 2000-му та 2001- му - містом найкращого благоустрою в Україні серед другої категорії міст.
Місто має аеропорт, але на часі він не діє. Так само річковий порт “Стир” законсервовано з 1993р. у зв’язку з екологічними проблемами.
В межах Волині діє два митних переходи на україно-польській ділянці кордону і один – на україно-білоруській ділянці. У Луцьку функціонує митний пост.
Луцьк пов’язаний залізницею з Києвом, Львовом, Сімферополем, Чернівцями, Одесою, Берліном, Варшавою. Протяжність ліній міського електричного транспорту – 97,5 км.
Протяжність автошляхів з твердим покриттям в області – 5540 км. Через Луцьк проходить дорога державного значення. Автомобільним транспортом за І півріччя 2002 року перевезено 130,2 тис. тон вантажів та 1,4 млн. пасажирів. Середня дальність перевезень становить 187,9 км для вантажних авто та 27,4 км для пасажирських перевезень.
Сучасна система трубопровідного транспорту Волині, забезпечуючи зовнішні і внутрішні транспортно-економічні зв’язки області, включає магістральні газопроводи міжнародного і державного значення, по яких здійснюється транзит газу за межі області, і місцеві трубопроводи та продуктопроводи (обласного значення), по яких здійснюється газо-, водо- і нафтопостачання господарського комплексу області. Розвиток і робота магістральних газопроводів на Волині реалізується за рахунок її транзитного положення по відношенню до основних районів добування газу (які знаходяться поза межами області і навіть країни), з одного боку, і основних споживачів, з іншого. Головна транзитна газова магістраль, яка перетинає область: Івацевичі – Ковель-Долина (має дві нитки і тягнеться в межах області на 162 км) і має два відгалуження Турійськ-Рожище-Рівне (106 км в межах області) і Ратне-Камінь-Каширський (30). Окрім того, до обласного центру прокладено газопровід-відгалуження від Дубно. Нафтопроводів на території Волинської області немає.
Підприємствами зв’язку надано послуг за півроку на 16,2 млн. гривень. В місті діє 21 поштове відділення зв’язку, які охоплюють всі райони міста.
В даний час 7 автоматичних телефонних станцій, загальномонтованою ємністю до 50 тис. номерів забезпечує міський телефонний зв’язок. Кiлькiсть телефонних апаратiв складає 51,5 тис., в тому числi 41 тис. квартирних; радiоточок - 53,2 тис., в тому числi квартирних - 47,2. Протяжнiсть телефонних лiнiй становить 1 488,8км./каб., а радiолiнiй - 96 км./каб. Щільність телефонної мережі становить 64,62 телефонів на 100 сімей. В перспективі до 2003 року передбачається збільшити до 64 тис.номерів загальномонтовану ємність АТС, а до 2005року - до 80 тис.номерів.
Паралельно з підприємством ’’Укртелеком’’, яке надає послуги по міжміському зв’язку, в місті діє Луцька філія УТЕЛ, яка на сучасному рівні виконує замовлення на міжміські та міжнародні переговори.
У Луцьку успішно функціонують наступні фірми-провайдери Інтернету: “Фотаком”, «Візор», “Інфоком».
В умовах структурної перебудови економіки Луцьк має гарні здобутки. Вповні збережено різногалузевий промисловий сектор, котрий має стійку тенденцію нарощування обсягів виробництва і забезпечує половину валового продукту області.
У місті випуском промислової продукції займається 52 підприємства основного кола та 120 малих промислових підприємств, кількість працюючих в промисловості становить 16,1 тис. чол. Середньомісячна заробітна плата складає 327 грн. За і півріччя 2002 року обсяг промислового виробництва склав 223,8 млн.гривень, причому 89,7% припадає на обробну промисловість.
Найбільшу питому вагу в загальному обсязі ТНС займають продовольчі товари. Майже 50% обсягів продукції виробляється харчовою та переробною промисловістю. Важливою галуззю промисловості є машинобудування. Стабільну роботу підприємств галузі забезпечували, зокрема залучені іноземні інвестиції. Головні пріоритети хімічної галузі базуються на розширенні асортименту та збільшенні товарів соціальної спрямованості. У деревообробній промисловості реалізовується проект Світового банку щодо низько витратної реструктуризації підприємств, до якого залучено АТ „Луцький меблевий комбінат”. У приладобудуванні розширюють та удосконалюють виробництво сучасних засобів обліку витрачання гарячої і холодної води, регуляторів тиску газу, приладів контактної термометрії. Залишається складним фінансовий стан підприємств легкої промисловості, які працюють переважно на давальницькій сировині.
У структурі обсягів промислового виробництва за формами власності найбільша частка підприємств колективної власності (83,6%), і набагато менша – комунальної (3,6%), приватної (5,5%), державної (5,5%), міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав – 1,8%.
У 2000 році інвестиції в основний капітал за рахунок усіх джерел фінансування становили 76,3 млн. грн. Основним їх джерелом були кошти підприємств та організацій (65,4% загального обсягу вкладень), держбюджету – 9%, місцевого бюджету – 5,2%, кошти іноземних інвесторів, кредити банків, кошти населення – 20,4%.
76,9% сукупного експорту з Волині припадає на Луцьк. Це дає можливість залучення іноземних інвестиційних ресурсів. Обсяги капіталу, що надійшли в економіку міста з-за кордону протягом 1993-2000 років, перевищили 54 млн. дол.. США. У 2002 році передбачалось освоїти 240 артикулів продукції, впровадити у виробництво 30 нових технологічних процесів, причому питома вага продукції на експорт має зрости до 24%. Основними діловими партнерами області залишається Російська Федерація (24,7%), Польща (13,2%), Німеччина (12,1%).
Зовнішньо - торгівельні операції підприємства міста здійснювали з партнерами з 51 країни світу. В структурі експортних поставок переважали казеїн (25,6%, продукція тваринництва (24,1%), мінеральне паливо (12,6%), машини та устаткування (12,3%), пластмаси та каучук (5%). В структурі імпортних поставок переважали паливо і нафтопродукти (37,5%), продукція хімічної промисловості (20,7%), метали та вироби з них (13%), устаткування (13%). Найбільше товарів надійшло з Білорусії (24%), Росії (20,1%), Польщі (13,3%), Литви (12,4%).
У Луцьку працює 80% залучених на Волинь інвестицій, налагоджено багатовекторну економічну співпрацю з 25 країнами світу – Швецією, Швейцарією, Словаччиною, Польщею, Німеччиною, Францією, Росією, Китаєм, США та іншими. У найближчих намірах - розвиток взаємини з Хорватією, Італією, державами Балтії.
